Процес децентралізації продовжується в регіонах. Збільшується кількість створених громад, які спроможні створювати нормальні умови для життя людей. Разом з тим, кожна область має свої особливості. Окремої уваги потребує південно-східні регіони, де життя змінилося після окупації Криму та початку військових дій на Донбасі. Про те, як сьогодні живе Херсонщина ПРАВДі розказав голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.

Наскільки активно в регіоні утворюються об’єднані територіальні громади?

Нині на території області вже функціонують 14 об’єднаних територіальних громад у 8 районах області. Ще 10 громад очікують вибори 29 жовтня 2017 року. Крім того, в Центральній виборчій комісії знаходиться ще 2 звернення стосовно призначення перших виборів депутатів та голів у Таврійській та Долматівській об’єднаній територіальній громаді.

Ще три громади - Чорнянська, Рубанівська та Роздольненська – приймають рішення про об’єднання.

Загалом, 95 громад у Херсонській області вже об’єднались, це приблизно 35% від загальної кількості громад в регіоні. Об’єднання продовжується, динаміка тут непогана.

Чи є в області практика перевірки рішень ОТГ? Якщо є, то які рішення найчастіше перевіряють, які результати цих перевірок?

Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» обласна державна адміністрація перевіряє проекти рішень сільських, селищних, міських рад щодо об’єднання територіальних громад стосовно їх відповідності Конституції та законам України. Всі проекти рішень, що надходять до ОДА опрацьовуються відповідно до діючого законодавства, та за результатами перевірки видається розпорядження «Про затвердження висновків щодо відповідності проектів рішень місцевих рад відповідного району Херсонської області стосовно добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України».

Як будується діалог між представниками ОТГ, райрадами та облрадою?

У нас відбувається нормальне спілкування. В області проводяться семінари, наради за участю голів та представників громад. Під час цих заходів представникам місцевої влади роз’яснюємо як правильно використовувати кошти з Держфонду регіонального розвитку та субвенцій на розвиток інфраструктури громад. Також обговорюється подання проектів, які реалізуються за рахунок держбюджету та коштів Євросоюзу. Часто проводяться виїзні засідання ОДА в центрах ОТГ. Ми завжди відкриті до спілкування та обговорення.

З цієї осені дороги місцевого значення державного користування переходять в управління області. Які плани у Вас є по розвитку інфраструктури регіону?

Для координації дій з ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення розроблено обласну програму виконання робіт на 2017-2018 роки. Маю нагадати, що з наступного року у відповідності до закону почнеться створення територіальних дорожніх фондів. До них будуть надходити кошти з державного дорожнього фонду. Ці кошти будуть використовуватися для ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг в населених пунктах.

Ми вже зробили необхідні розрахунки в залежності від прогнозних показників надходження коштів та визначилися з переліком тих доріг, які ремонтуватимемо в першу чергу. Тут ми говоримо про своєчасне здійснення аварійного ямкового ремонту, поточного дрібного та середнього, а також капітального ремонтів автомобільних доріг загального користування, та їх утримання в осінньо-зимовий період.

В продовження теми розвитку інфраструктури, не можу не згадати тему баржі з кавунами, яка цього літа наробила чимало резонансу. Чи насправді в області будуть стимулювати розвиток річкових перевезень? Що й куди возитимуть?

Обласна державна адміністрація і надалі сприятиме розвитку річкових перевезень в області. На сьогодні ТОВ СП «Нібулон» побудовано в області 2 зернових термінали – в с. Козацьке Бериславського району та у м.Гола Пристань. Будівництво зазначених об’єктів дозволило знизити навантаження на автомобільний транспорт, яким здійснюється більша частки перевезень зернових, а також на дорожню інфраструктуру області. Надалі основним напрямком річкових перевезень буде транспортування сільгосппродукції по р.Дніпро до інших областей України, а також до Республіки Білорусь і надалі – до країн Балтії та Західної Європи.

Окрім розвитку транспортної інфраструктури, в Херсонській області планують побудувати  сміттєспалювальні заводи за китайські гроші. Розкажіть детальніше про цей проект?

Варто почати з того , що кожного року в Херсонській області утворюється понад 250 тис. тонн твердих побутових відходів. Згідно з даними за 2016 рік, на території регіону розташовано 329 звалища, з них тільки 64 паспортизовані. До того ж, у жодному населеному пункті області не впроваджено систему роздільного збору ТПВ.

Свою допомогу у вирішенні проблеми з відходами нам запропонувала китайська делегація, з якою я зустрічався 2 вересня саме для обговорення можливостей проектування та будівництва сміттєпереробних заводів у Херсонській області.

У ході діалогу китайська сторона презентувала проект будівництва сміттєпереробного заводу у місті Олешки, який буде утилізувати сміття без попереднього сортування. Технології, які використовують «China Western Power Industrial Co., Ltd» та «Green Bond (HK) Investment Co., Ltd» на сьогоднішній день відповідають директиві Європейського Союзу.

Сам завод складатиметься з 2 турбін для спалювання твердих відходів, потужність кожної складає 300 тон/добу. Тобто за одну добу можливо буде переробити 600 тон сміття.

Будівництво сміттєперобного комплексу на території області дозволить зменшити навантаження на сміттєзвалища та полігони, та в подальшому значно зменшити їх кількість. Крім того, що зменшиться шкідливий вплив відходів на довкілля,   в залежності від обраної технології сміттєпереробки отримується ще і позитивний економічний ефект. Сміттєпереробка передбачає сортування відходів з вилученням ресуросоцінних матеріалів, виробництво альтернативної енергетики, отримання нових видів палива для використання у виробничий сфері.

Якщо вже заговорили про економіку, то давайте обговоримо ситуацію в АПК. Херсонська область утримує перші позиції по аграрному рейдерству. Чи запрацювали в області антирейдерські штаби? Як вирішуються питання з агрорейдерством?

За ініціативи Міністра юстиції України Павла Петренка, з метою забезпечення захисту аграріїв від спроб рейдерських захоплень землі чи урожаю, швидкого й ефективного реагування на будь-які незаконні дії стосовно протиправного захоплення майна аграріїв, 01 серпня 2017 року моїм розпорядженням було створено оперативний штаб із забезпечення прав і свобод власників земель чи збіжжя у Херсонській області.

4 серпня 2017 року відбулося перше засідання оперативного штабу, до складу якого увійшли керівники Херсонської обласної державної адміністрації, органів юстиції Херсонської області, правоохоронці та представники аграрного бізнесу.

Станом на 12 вересня 2017 року відбулося 3 засідання оперативного штабу. Всього до штабу надійшло 5 звернень громадян та юридичних осіб. На перше засідання штабу звернулись мешканці області, майно яких намагались вилучити незаконним шляхом. В ході засідання було  визначено, я можна впоратися з проблемою, наразі,  дане питання вирішено по суті.

Коли штаб почав працювати, розібрали також питання, які аграрії вже озвучили, коли зустрічалися з Міністром юстиції під час його робочого візиту на Херсонщину, а саме: випадки подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність та державна реєстрація зрошувальних систем.

На другому засіданні штабу 22 серпня 2017 року було розглянуто пропозиції щодо захисту прав аграріїв, які використовують внутрішньогосподарські меліоративні системи.  Також, на друге засідання штабу звернулись представники ТОВ «Украгросолід Інтернешнл» стосовно порушення прав власності на земельні ділянки, що розташовані на території Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області. Надано доручення відповідним органам, в межах компетенції розглянути звернення та результати доповісти на наступному засіданні штабу.

Приводом для проведення третього позачергового засідання оперативного штабу 28 серпня 2017 року стала ситуація, яка склалася на території Надеждівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області. На телефон «гарячої лінії» Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшли звернення власників земельних ділянок з приводу незаконних дій невстановлених осіб щодо захоплення збіжжя та позбавлення їх права власності на земельні ділянки.

Членами оперативного штабу було встановлено, що між представниками двох аграрних господарств в судовому порядку вирішується право користування земельною ділянкою, на якій знаходилось захоплене збіжжя. Надалі виник конфлікт, який полягав у тому, що одна із сторін почала збирати врожай, а інша сторона була з цим не згодна. Зараз з’ясовуються всі обставини даної ситуації. Результати роботи правоохоронних органів будуть заслухані на наступному засіданні оперативного штабу.

Херсонська область розташована поблизу Криму, відносно недалеко Донбас. У зв’язку з цим питання, наскільки сильні сепаратистські прояви в області? Як їх вдається долати?

Розмову про це треба почати з 2014 року, коли розпочалася агресія Росії зі спроби розхитати суспільно-політичну ситуацію в південно-східних регіонах нашої держави.

Тоді 16 березня 2014 року будучи тоді депутатом Херсонської міськради попросив владу організувати пости на в'їздах до Херсона, який опинився в кільці сепаратистських мітингів, що проходили в містах південного сходу України.

Нагадаю, що тоді на посту ДАІ перед с.Чорнобаївка була зупинена колона з 13 машин антиавтомайдана. У машинах знайшли біти, пістолет, російські прапори, їхали гості в Херсон, за їхніми словами, боротися з бандерівцями. Активісти «завернули» провокаторів.

У той же день вночі була затримала колона з близько 30-ти автомобілів з російськими «туристами». Вранці 17 березня в поїзді, який прийшов з Криму, прикордонники виявили російських громадян, які декларували незрозумілі цілі візиту в Херсон. Тоді вдалося завадити в’їзду у місто провокаторів та сепаратистів.

Сьогодні Херсонщина є надійним форпостом України на півдні. Ворог знає, що тут йому робити нічого і тому більше не намагається розхитати у нас суспільно-політичну ситуацію.

Для виховання патріотично налаштованих громадян України з жителів області ми проводимо різноманітні національно-патріотичні заходи.

Так ми відроджуємо особливий та унікальний об’єкт для всієї України - Кам’янську Січ, яка розташована на території Херсонської області. Її особливість полягає не лише в тому, що це єдина в Україні січ,  на якій збереглись основні її складові частини. Вона унікальна ще й тому, що саме на Кам’янській Січі творилась перша українська конституція – більш відома як Конституція Пилипа Орлика.

Стараємося переформатовувати старі радянські свята, яким є 9 травня – День Перемоги на нову європейську традицію, відзначення 8 травня як день пам’яті за загиблими у Другій світовій війні.

Південь і схід вважаються переважно російськомовними регіонами, а звідси робиться зовсім безглуздий висновок, що вони проросійськи налаштовані. Хоча за всеукраїнським переписом 2001 року 82 відсотки населення Херсонщини складають українці. Рідною мовою 74% мешканців вважають українську. До речі з понад 500 шкіл на Херсонщині російськомовними були лише 12. Тому не дивно, що ініціативу з переходу усіх шкіл на українську мову навчання підтримали більшість жителів області. Це при умові забезпечення викладання усіх мов національних меншин, збереження їх національно-культурних традицій.

Херсонська область – найближча до окупованого Криму, скільки сьогодні на території області проживає кримських татар? Які проблеми мають? Які з них область в змозі вирішити, які ні?

Після окупації Криму значна частина тимчасово переміщених осіб з півострова, які належать до кримськотатарського народу мешкають на Херсонщині. Причини цього цілком логічні, адже це найближче місце для зв’язку з тими кримськими татарами, які залишилися на своїй історичній батьківщині та тому, що на території Херсонщини ще до окупації Криму існували анклави компактного проживання кримських татар. Кримських татар, які рятуючись від російської агресії в Криму, опинившись на Херсонщині, радо зустріли місцева влада та жителі. Ми прийняли найбільшу кількість біженців звідти.

За інформацією регіонального меджлісу кримських татар, на даний час в Херсонській області проживає біля 10 тис кримських татар. Більшість із них оселяються переважно у Генічеському та частково у Новотроїцькому районах.

Ми підтримуємо представників татарського народу у намаганні зберегти власну культуру Наприклад, в Новоолексіївці Генічеського району кримськотатарську мову визнано регіональною. В селі навіть організували вивчення кримськотатрської мови в середній школі для більше ніж 300 дітей біженців.

В області реалізується Програма розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей. Також облдержадміністрація налагодила роботу з представниками кримськотатарського народу. Зокрема з регіональним меджлісом кримських татар.

До того ж в інтернет-форматі виходить радіо «Куреш» кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш», яке транслюється кримськотатарською мовою та розраховане на аудиторію слухачів з Криму та Херсонської області.

Щодо офіційної статистики, то за отриманням статусу внутрішньо переміщеної особи в області звернулися приблизно 2,5 тис осію. З них майже 350 – кримчани, 330 з Луганської області, майже 1900 – з Донецьої.

Сьогодні переселенці з Донбасу мають чимало питань до влади з приводу того, що вона не підтримує їх: соцвиплати мінімальні, питання з забезпеченням житлом залишається відкритим…

На Херсонщині приділяється велика увага підтримці людей з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та районів проведення антитерористичної операції.

Станом на серпень цього року в області майже18 тис  внутрішньо переміщених осіб із зони АТО та окупованого Криму.

Вони забезпечуються тимчасовим притулком, харчуванням, невідкладною медичною допомогою і медикаментами. Їм надаються транспортні послуги, щоб дістатися до нового місця проживання.

У нас й досі працює проміжно-міграційний пункт. Знаходиться він біля траси Харків-Сімферополь в районі повороту на Новоолексіївку. Пункт створено для прийому можливих біженців з Криму. Тут готові надати їм необхідну допомогу.

До того ж в області активно працює громадська організація «КримSOS», що надає допомогу та координує громадські рухи й ініціативи з питань внутрішньо переміщених осіб.