Початок сезону свіжих овочів та фруктів показав, що ціна на них вища, ніж у минулому році. Та дорожчає не тільки городина. Наступні півроку на нас чекає підвищення цін практично на всі товарні групи. Такі тенденції вносять корективи в роботі торгівельних мереж та й самим виробникам часто доводиться обирати між ціною та якістю продукту. Більш детально про тенденції на ринку продуктів харчування ПРАВДі розказав директор Української Асоціації торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Наскільки сьогодні через підвищення цін на продукти змінюється асортимент торгівельних мереж?

На полицях залишається рівно те, що купують. Те, що випадає з купівельного кошику – зникає, бо тримати в асортименті це не вигідно нікому. Магазин торгує своєю площею. За місце на полиці має сплачувати або постачальник, товар якого або не буде продавати власну продукцію, або буде цікавити покупців. Все це призвело до дуже сильного скорочення асортименту в магазинах, перш за все за це торкнулося імпортної продукції. Хоча зараз з тим, як українська продукція починає виходити на східноєвропейський рівень по ціні імпорт потроху буде збільшуватися з 2018-2019 року.

Коли Ви говорите про скорочення асортименту, тут мова про товари, які дорого коштували та не масово купувалися? Чи є відсів по кількості постачальників товару в торгівельні мережі?

І те, й інше. Криза призвела до скорочення кількості виробників, постачальників та імпортерів по різним причинам, починаючи з того, що одні не отримали гроші від торгівельних мереж та збанкротували. У багатьох "зависли" гроші в банках, відповідно також банкрутство. Зменшення попиту також призвело до закриття компаній-постачальників. Все це так чи інакше є наслідками низької купівельної спроможності.

Вижили здебільшого великі виробники, з якими працюють мережі?

Здебільшого залишилися великі. Якщо ми говоримо про торгівельні мережі, то вони і так надавали перевагу роботі з великими постачальникам або середніми. Хоча і там кількість гравців також суттєво скоротилася. В цьому випадку можемо говорити, що торгівельні мережі, з одного боку, беруть тільки те, що продається. З іншого, великого вибору у торгівельних мереж немає, вони беруть те, що їм можуть запропонувати постачальник продукції. Не хочеш, не бери.

Що у нас сталося з середнім товарним чеком? Якісь є характерні тенденції його зміни?

Без винятків в усіх лінійках зникло багато продуктів. Навіть в хлібі. Коли люди мають гроші, вони бажають вибрати щось нове оригінальне, щось спробувати. Готові купити якість продукти дорожче, ніж ті, що є в звичайному переліку. Коли формувати список продуктів доводиться, виходячи з доходів, які сильно впали, то виробники починають підстроюватися під таку купівельну спроможність та виробляти лише стандартну продукцію. Ніхто не випускає новинок. По-перше, їх в період кризи ніхто особливо не купує. По-друге, на вивід кожної новинки на ринок потрібні кошти на маркетинг, ні в кого їх зараз немає. Ми приходимо до того, що з кожним роком продукції стає все менше. Можу навести у приклад навіть питну воду. Виробників стає щороку менше, ринок звужується, на ньому залишаються найбільш життєздатні гравці. Йдуть середній сегмент+, преміум-сегмент, залишаються найдешевші води.

Тим не менш, найбільші ретейлери продовжують збільшувати кількість магазинів, відкривають нові.

По суті відкривали магазини лише на кілька торгівельних мереж, а найактивніше одна – АТБ. Всі інші скорочують кількість магазинів. З одного боку ми бачимо, що відкриваються магазини,  з іншого – потрібно дивитися, скільки паралельно закривають. Можу сказати, що, окрім АТБ, всі закривали торгівельні точки. Деякі локальні торгівельні мережі зникали. Кількість роздрібних торгівельних точок скоротилася. Тим більше, що немає точної статистики по торгівельним точкам навіть у самих операторів. Ті дослідження, які є здобувають несхвальні оцінки від представників торгівельних мереж, оскільки не відповідають дійсності. Плутанина з наявністю магазинів, їх реальною площею.

Як в період кризи змінюються маркетингові стратегії ретейлерів? Зрозуміло, що ціна – перший критерій, за яким приваблюють покупців, як ще борються за покупця?

Ціною і тільки ціною. Раніше це був тільки маркетинг. Ніхто не хотів конкурувати між собою. Зараз єдиний фактор – це ціна. Наприклад, підхід: "купи на 1000 грн та отримай 100 балів, на які ти згодом щось зможеш отримати"– не працює. Працює проста арифметика, покупець бачить, що ціна нижча в певному маркеті, він там і купує. Якість та свіжість вже не впливають на вибір. Ніхто не конкурує з лозунгами найсвіжіше м’ясо, фрукти, чи новинквами.

Як у нас складається ситуація з контролем якості в мережах?

Так як і на ринках, тільки там ще гірше. В магазинах краще за рахунок того, що є певна система якості, яку однозначно вимагають. Хоча, якщо ми говоримо про те, що реально є в складі продуктів, які виробляються, то про це не знає ніхто. Дослідження не проводяться. Самі магазини, як правило, їх не роблять. Знаю пару торгівельних мереж, які насправді намагаються перевірити якість, інспектуючи виробництво, але це не системо.

Така ситуація була й до кризи?

Це наслідки кризи. Зараз продукцію прагнуть здешевити, бо люди хочуть купувати дешевше. Пояснення, що певна продукція дорожча, бо містить якісь корисні речі – не працює. Виробники працюють на тих стимулах, які зараз важливі для людей. А це гроші – купити найдешевше. Навіть, якщо хтось і намагався останні роки виробляти якісну продукцію, відмовилися від цього, бо конкуренти, які використовували дешевші замінники певних інгредієнтів, але не говорили про це споживачу, мали зростання продажів. Що робитиме сумлінний виробник, якщо покупець довіряє конкуренту, держава залишається осторонь, торгівельні мережі не реагують?

В результаті якість впала дуже сильно. Люди часто оцінюють продукт за критерієм смачно або ні, але це не про якість, це про смакові властивості.

Тобто зараз, коли говоримо про контроль, то здебільшого мова про показники безпечності продукції?

Саме так. Хоча і тут питання, що можна назвати безпекою? Зараз це те, що у нас викликає миттєву реакцію, як це було, наприклад, з отруєнням рибою. А є й інші приклади. Нещодавно в Європі виявили вміст шкідливих речовин в яйцях. З точки зору шкоди здоров’ю, то його одразу майже немає, бо потрібно з’їсти цих яєць не одну сотню, щоб це призвело до якихось відчутних наслідків. Та все ж факт встановили. У наших виробників логіка інша: воно не шкідливе, бо не приводить одразу до смерті.

Торгівельні мережі могли б самі перевіряти якісні показники, але вони цього здебільшого не роблять, бо дослідження – це великі кошти і їх потрібно закладати у вартість продукції. Відповідно, якщо ставити маржу на рівні з іншими операторами, то зароблятимуть менше. Наприклад, молоко можемо перевірити на вміст до 100 антибіотиків. Аналіз на виявлення  одного антибіотику буде коштувати від 1200 до 2500 тис гривень. Перевірка тільки однієї позиції в лініцій може обійтися до 100 тис гривень. А потрібно й інші молочні продукти перевіряти. Зараз перевіряються базові норми, такі як строк придатності.

Ми починаємо новий сезон з чергового підвищення цін. Як буде будуватися подальший підхід до роботи з виробниками та покупцями у торгівельних мережах?

Вже сьогодні торгівельні мережі не працюють у збиток за рахунок зменшення маржі. Продаж торгівельних мереж раніше будувався на тому, що продукти, які традиційно купували люди ставилися з невеликою націнкою. Маючи в запасі гроші, відвідувачі купували інші високомаржинальні продукти та товари. Тепер люди купують найнеобхідніше, з цим йдуть. Тому зараз ставиться націнка на кожен товар, яка забезпечує рентабельність мережі.

Ми чекаємо, по-перше, тенденції до зростання цін. До кінця року відбуватиметься підвищення цін по більшості позицій. У нас на це грають певні фактори: підвищення пенсій восени, за прогнозами експертів буде зростати курс долара до 27,5-27,8 гривень. Дехто говорить й про 28. Тобто буде девальвація нацвалюти. В цьому випадку говоримо, що буде зростання ціни і в гривні і в доларі, бо ми маємо певні продукти харчування, які ще не дійшли до східноєвропейської ціни. Хоча по більшості продуктів ми вже підійшли до неї впритул, деколи продукти навіть дорожче, ніж в сусідніх країнах Європи. В першій половині 2018 року побачимо пік цін, а далі виходимо на ту відмітку, коли нам у випадку підвищення простіше буде імпортувати. Капусту – з Македонії, огірки, помідори – з Туреччини, моркву – з Польщі.