В Україні вирішили створити рейтинг міст України за показниками легкості ведення бізнесу. Офіс ефективного регулювання  разом зі Спілкою Українських Підприємців, використовуючи методологію подібну до методології  Світового банку, визначив, в яких містах легше вести бізнес. Очолила рейтинг не Київщина і навіть не Дніпро з Одесою та Харковом.

Легше від усіх

Як не дивно, але перемогу у цьому рейтингу здобула Сумська область. За розрахунками експертів, саме в цій області простіше за все вести бізнес, якщо врахувати сукупність вимірюваних факторів, які впливають на ділову середу в регіоні. Фактично мова про те, наскільки вдало регіони можуть побороти бюрократію.

"Застосовуючи одну й ту ж законодавчу норму, є певні бюрократичні процедури. В одній області ця процедура може займати 1 день, в іншій -10.  Місцевий податок в одній області може бути вищий, в іншій – нижчий. Такі критерії аналізуються з точки зору застосування законодавства", - розповідає віце-президент Спілки українських підприємців Олександр Почкун.

Аналіз проводився за такими критеріями: легкість відкриття підприємства (строки, вартість та кількість комунікацій з органами влади); одержання дозволів на будівництво; оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості; приєднання до електромереж.

"Важливі три речі, наскільки швидко ти можеш відкрити, скільки це тобі коштує, скільки разів потрібно кудись ходити, щоб відкрити підприємство, якщо це взагалі потрібно, місцеві податки і збори. Вони різні від регіону до регіону. Приєднання до електромереж - це питання регіону, часто залежить від монополіста, але бізнесу байдуже, проблеми в нього з монополістом чи владою", - коментує ситуацію голова BRDO Олексій Гончарук.

Варто сказати, що Сумська область стала лідером в загальному заліку. Але були області, які краще справлялися з окремими проблемами. Наприклад, в плані легкості одержання дозволів на будівництво, лідером стала Чернівецька область, оформити земельну ділянку найлегше на Львівщині, а приєднатися до енергомереж – на Волині. Щоправда, в питаннях регулювання податків в регіоні та легкості створення підприємств, Суми не поступилися нікому.

У підсумку на другому місці в рейтингу опинилася Львівщина, а на третьому – Франківщина та Кіровоградщина. Аутсайдерами є Чернігівська, Херсонська і Донецька області.

Боротьба за інвестора

Такий рейтинг показує скоріше не реальний стан розвитку області, а її можливості. Наприклад, навіть при тому, що найлегше отримати дозвіл на будівництво в Чернівцях, але, за даними Держкомстату, за перші три місяці 2017 року найактивніше будували житло у Київській області, у Києві та на Львівщині. Не дивлячись на те, що лідерами є Суми, Львів та Івано-Франківськ з Кропивницьким, капітальних інвестицій за цей же період найбільше надійшло до Києва, Дніпропетровської та Київської областей.

Проте, розробники цього рейтингу говорять, що основним завданням було розібратися, де владі та бізнесу найважче працювати злагоджено, де можна знайти ресурси для залучення інвестора.

"Кращий інвестор – внутрішній інвестор. Іноземний інвестор також дивляться на те, як поводиться внутрішній інвестор, куди він іде, з якими проблемами стикається",  - сказала виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

Наприклад, сьогодні в Сумській області працюють інвестори з Італії, Азербайджану, Китаю (при тому, що область розташована на кордоні з РФ). Хоча, як говорить керівник апарату Сумської ОДА Дмитро Живицький, інвестори дуже важко йдуть у східні регіони, все, що по той бік Дніпра – для них неприваблива зона. Тому працюють, як правило, "по знайомству".

"Інвестори запитують своїх друзів в Італії, де вони працюють в Україні, їм рекомендують партнерів в Сумській області. Але не всі знають мій мобільний. Задача зробити в законодавчому та регуляторному полі таким чином, щоб питання полегшення вирішувалися в автоматичному режимі", - говорить керівник апарату Сумської ОДА Дмитро Живицький.

Комунікувати правильно

Разом з тим, важливо не перегнути палку та адекватно розібратися у тому, що потрібно робити. Бо, якщо у влади є недоліки у роботі, цим залюбки користується бізнес.

"Бізнес намагається уникнути сплати податків у сфері земельних відносин, оскільки відсутнє на законодавчому рівні регулювання питання щодо термінів оформлення землі. Якщо оформлена земля, то сплачується орендна плата. Ми в Києві це питання врегулювали і намагалися це врегулювати на законодавчому рівні, щоб внести відповідні зміни в Податковий кодекс України. Нажаль, ми зверталися до ВРУ і КМУ, але поки не ініціюють зміни, а ці кошти потрібні для розвитку регіонів", - зазначає директор департаменту земельних ресурсів КМДА Олексій Поліщук.

Фактично, тут мова йде про створення нового каналу комунікації, коли і бізнес може дізнатися, де легше провадити свою діяльність, і чиновники бачать, де їх колеги працюють ефективніше.

" Це ситуація, коли органи влади не мають підлаштовуватися під вимоги бізнесу, а коли вони повинні мати певну комунікацію з бізнесом. Місцеві органи влади створюють умови для бізнесу, бізнес сплачує податки, будує відповідально, допомагає розвиватися інфраструктурі регіону, створювати нові робочі міста", - пояснює логіку процесу Олександр Почкун.

Поки ж цього не відбувається, на реальну роботу в регіонах дуже сильно впливає людський фактор. Говоримо про те, чи є у чиновників мотивація допомагати бізнесу чи ні. Дмитро Живицький говорить, що доводилося, наприклад, буквально зачиняти представників підприємства та обленерго в одній кімнаті до того моменту, поки вони не домовляться про умови підключення. Він говорить, що багато їздять по регіонам, намагаються створювати тематичні кластери, об’єднувати суміжні галузі.

Все це робиться задля того, щоб бізнес отримав гідні умови для роботи, а регіон  кошти для розвитку.

"У 2012-2013 рр м.Київ від плати за землю заробляло до 2 млрд гривень на рік, сьогодні це вже 5 млрд гривень. Ми знайшли компроміси з бізнесом", - наводить приклад Олексій Поліщук.

Залишається питання, що робити, якщо в регіонах не завжди вдається "провести монетизацію" такої боротьби з бюрократією? Експерти радять не зупинятися на шляху спрощення процедур ведення бізнесу, та й бізнесу варто було б переглянути деякі власні традиції.

Зокрема, у звіті Офісу ефективного регулювання зазначається, що в багатьої випадках бізнесмени «по традиції» зверталися до послуг «посередницьких» фірм і платили гроші, не зважаючи на той факт, що адміністративну послугу можна отримати безкоштовно, іноді навіть в електронному вигляді .